Виховання без насильства.
Дитина — це людина!
Вона не потребує, щоб на неї кричали чи застосовували покарання, а навпаки — прагне підтримки і мудрої поради з боку дорослих та турботливого ставлення до неї. Проте часто буває, що ми не завжди виявляємо любов до тих, хто є для нас найдорожчими у світі.
Дитина не може захистити себе від психологічного тиску з боку дорослих і фізичного насилля. Тож нас, дорослих, діти беруть за приклад.
Дитина, яка виховується в жорстоких умовах, не поважатиме прав іншої людини. І, навпаки, гарна поведінка наших дітей народжується лише добром. Любов і підтримка сприяє гармонійному зростанню і всебічному розвитку дитини, аніж жорстоке, брутальне поводження.
Часто агресивні, непродумані дії дорослих можуть бути викликані не провиною дітей, а своєю власною перевтомою, невдачами, роздратуванням, тощо. Гнів, спрямований на дитину, не матиме користі, а лише принизить та роздратує її. А ми в таких моментах жорстокістю виховуємо фальш і гальмуємо нормальний розвиток дитини.
Пам'ятайте!!!
Жорстоке поводження з дітьми зазвичай викликає затримку їхнього психічного і соціального розвитку. Надзвичайно важливо не допустити, щоб побої та покарання перетворилися на жахіття для дитини, коли вона перестає розуміти за що її карають, рівень її емоцій знижується, перестає розрізняти хороші та погані вчинки.
А ще важливо пам'ятати, що з будь-якої ситуації завжди можна знайти вихід.
Любіть своїх дітей. Радійте тому, що вона є, приймайте її за будь-яких обставин. Не ображайте, не принижуйте, не підривайте її впевненість у собі, не застосовуйте несправедливі покарання,
налагоджуйте з нею довірливі взаємини, дайте привід
любити себе.
Охороняйте своїх дітей. Охороняйте її від фізичних і душевних травм, навіть тоді, коли доводиться жертвувати власними інтересами і ризикувати власним життям.
Будьте гарним прикладом для своєї дитини. Виховуйте повагу до традиційних цінностей, живіть гідно. Нехай у вашій сім'ї панують чесність, скромність та гармонія.
Грайтеся зі своєю дитиною. Приділяйте дитині стільки часу, скільки потрібно для її розвитку. Розмовляйте з нею, не відволікайтеся, коли вона про щось говорить.
Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучайте до праці.
Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть болісного, проте самостійного. Дитина запам'ятовує лише ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови можуть зростити соціального інваліда.
Привчайте дитину бути слухняною. Коригуйте її поведінку так, щоб її вчинки не завдавали шкоди ані їй, ані іншим.
«Для люблячих батьків немає нічого дорожчого за дитину. Це — вічна істина, бо сенс людського життя в тому, щоб повторити себе в новій людині, повторити на вищій основі, підняти своїх дітей на вищий ступінь розумового, морального, естетичного розвитку, ніж досягли ми самі, батьки». В Сухомлинський
